Т. М.Гніденко,
вчитель початкових класів
Червонослобідської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
Черкаського району
Черкаської області
ІНТЕРНЕТ ДЛЯ ДИТИНИ
Сучасне покоління дітей народилося у світі інформаційних технологій. Разом із формуванням комунікативних функцій, у дитини формуються навики елементарного використання сучасних цифрових гаджетів: вони фотографуються на цифрову камеру, опановують перші ігрові прогами на багатьох дошкільнят з’являються планшети, а пізніше особисті телефони, комп’ютерах, ноутбуках, планшетних ПК. Часом рівень формування навиків роботи з означеними технічними засобами випереджає становлення мовленнєвої та рухомоторної діяльності. Як наслідок, уже в молодшому шкільному віці (а останнім часом нерідко і в старшому дошкільному) дитина спроможна самостійно отримувати доступ в Інтернет, спілкуватися в кібер-просторі і реєструватися у популярних соціальних мережах.
Зрозуміти, що таке Інтернет у всьому його різноманітті, оцінити його головні переваги та ризики може тільки та людина, яка є не просто досвідченим користувачем системи, а передовсім має достатній соціальний досвід, відповідний рівень моральних переконань, який і дозволить об’єктивно оцінити ступінь можливих ризиків при користуванні Інтернетом [1].
Початкова школа – це основа навчання, від якого залежить подальший життєвий розвиток дитини. Під час перебування в початковій школі дитина не тільки отримує нові знання, а й навчається нормам поведінки в соціумі, правилам спілкування з однолітками, що допоможе їй у майбутньому знайти своє місце в житті. Велика відповідальність за це покладається на вчителя початкових класів. Його завдання – не тільки навчити читати, писати та рахувати, а й сформувати основи самостійної дидактично-пізнавальної діяльності через розкриття власного потенціалу учня, виростити патріота країни.
Наш сучасний світ з усіх сторін систематично наповнюється колосальними потоками різноманітної інформації. Завдання ж учителя – навчити дітей правильно користуватися інформацією.
Використання комп’ютерних технологій у початковій школі допомагає вчителю по-новому організовувати навчальний процес, зробити його більш цікавим, живим та різноплановим:
- покращити якість засвоєння знань;
- організувати роботу одночасно всіх учнів;
- здійснити диференційований підхід до дітей з різним рівнем підготовки до навчання;
- проводити якісний контроль засвоєних знань за короткий проміжок часу.
Більшість сучасних пристроїв мають вихід в Інтернет і цим активно користуються діти.
Що ж являє собою сьогодні глобальна мережа Інтернет?
Як зазначено у Вікіпедії, Інтернет – всесвітня система об'єднаних комп'ютерних мереж для зберігання та передачі інформації. Кожна мережа складається з десятків і сотень серверів. Сервери сполучені між собою різноманітними лініями зв'язку: кабельними, наземним радіозв'язком, супутниковим радіозв'язком. До кожного серверу підключається велика кількість комп'ютерів і локальних комп'ютерних мереж, що є клієнтами мережі. Клієнти можуть з'єднуватися із сервером не тільки прямими лініями, але і завдяки звичайним телефонним каналам [2].
Мережа Інтернет об'єднала 160 тисяч глобальних мереж із 235 країн світу (станом на кінець 1997 року). Кількість Інтернет-серверів досягла 19,5 мільйонів, з них 1,27 мільйона WEB-серверів; кількість клієнтських комп'ютерів, що підключаються до Інтернет через телефонні лінії взагалі не піддається підрахунку [2].
З'єднання з Інтернетом також не вимагає офіційного дозволу. Інтернет розвивається так швидко, що його ріст виміряється у відсотках на місяць. Таким чином, Інтернет - це глобальна інформаційна система, «інформаційна супермагістраль», що охоплює всі сфери життя і стала справжньою віртуальною реальністю.
Спробуємо зрозуміти чим приваблює дітей Інтернет:
1) Інтернет – це навчання (отримання необхідної інформації);
2) Інтернет – це спостереження за успіхами улюблених команд;
3) Інтернет – це новини у музиці, кіно, мистецтві;
4) Інтернет – це можливість знайти нових друзів; спілкуватися з друзями за інтересами;
5) Інтернет – це можливість спілкування з людьми, яких знав раніше, а саме: однолітків з іншої школи, сусідів, знайомих, з якими відпочивав та інші знайомства…
При цьому знайти «друзів за інтересами» в Інтернеті стає не так складно, бо анкетування у соціальній мережі дає особисту інформацію про користувача.
Проте, на відмінну від дорослих, діти не здатні встановити межі між спілкуванням особистим та спілкуванням онлайн. Вони можуть у будь-який час спілкуватися, обмінюватися світлинами, цікавими новинами, музичними композиціями, розповідати все про себе в соціальних мережах і не замислюватися про те, що подібна відкритість особистого життя в Інтернеті може бути використана в корисливих (а часто і в злочинних) цілях психічно хворими людьми і людьми з асоціальною поведінкою, особами зі світу криміналу.
Ми, вчителі початкових класів, з 1 класу привчаємо учнів до основ безпеки, звертаючи увагу на наступні правила: як поводитися зі старшими, друзями, ровесниками та незнайомими людьми. Розказуємо на уроках про те, якими різними можуть бути привабливі зовні люди. На основі життєвих прикладів, зразків вчинків літературних героїв формуємо уявлення дитини про позитивні та негативні риси характеру людини; говоримо й про людей, які становлять загрозу для суспільства (у тому числа й віртуальну загрозу у кібер-просторі). Таким чином діти учаться користуватися порадами, які допоможуть їх не стати жертвою недобрих людей:
- перед тим як увійти в під’їзд чи ліфт, уважно поглянь навколо. Якщо немає незнайомих людей – заходь.
- не відчиняй двері незнайомим людям.
- не бери нічого від незнайомця.
- не розмовляй з незнайомими людьми.
- нікуди не йди з незнайомцями та не сідай до них у машину.
Але ж як захистити дитину від агресії, залякування та знущання в Інтернеті?
Нам (вчителям, батькам) відомо, що учні свідомо вступають у суперечки між «фейковими» користувачами, а деяким це, навіть, дуже подобається, бо вони можуть висловлюватися на рівні дорослих. Найчастіше здобиччю «кіберзлочинців» стають діти, а особливо школярі початкових класів. У віці 6-9 років діти більш відкриті до спілкування і цим користуються злочинці, які з декількох відвертих відповідей можуть отримати потрібну інформацію.
Без сумніву, Інтернет суттєво збільшує ймовірність мимовільного зіткнення з «небезпечним» контентом, проте молодші діти свідчать, що в реальному житті це відбувається з ними частіше, ніж в Інтернеті (10,8% проти 8,1%). Наприклад, американські діти оголену натуру бачать частіше в телепрограмах (63%), фільмах (46%), ніж в мережі (35%) [3]. Притому, що в США демонстрація подібних зображень дуже строго регламентується. В Інтернеті діти регулярно стикаються з насильством в новинах, іграх, відеосюжетах, посиланнями на які вони регулярно обмінюються.
Зрозуміло, що Інтернет може бути виключно корисним та навпаки. У сучасному суспільстві, на жаль, шкідливої інформації дуже багато. А найгірш всього, що вона агресивно розповсюджується, заповнюючи все навколо себе.
Що ж це за інформація?
1) вияв насилля: перегляд фільмів з «високомистецьким» насиллям, реальні документальні та любительські зйомки з жорстокими сценами. Дитина розуміє, що насилля – це норма;
2) «інтернетзалежність»: багато часу, сил, енергії витрачається на ігри. Дитина дуже часто хворіє, не може вести повноцінний спосіб життя;
3) реклама: нав’язлива реклама вирішує, що треба придбати людині. З дитинства формується залежність від рекламованих речей і розвиток споживача;
4) релігія: нав’язливе залучення в релігійні течії, секти (часом тоталітарні). Є серйозна небезпека для дитини зробити ще неусвідомлений крок у своєму житті;
5) інформація для дорослих: великий обсяг займає інформація, яка пов’язана з сексуальним життям. Для дитини це є шкідливим, бо може нанести психологічну травму, спровокувати до «ницого» існування, в якому змінюється ставлення до сім’ї, кохання.
Список можна продовжувати як і з упевненістю стверджувати, що в останні десятиліття все це мракобісся набирає загрозливих обертів. Чи поширюється воно в силу якихось об'єктивних причин розвитку (деградації людства) або ж насаджується штучно? Ким поширюється і з якою метою? Це окрема і довга розмова. Але ці загрози є. І б'ють вони, в першу чергу, по дітях, чия свідомість не сформована, а тому набагато більш схильна до деформацій.
Що ж робити батькам?
Дехто з батьків не звертає уваги, інші сприймають природно, але багато хто чинить опір цій ситуації. Більшість батьків згодні з позитивним впливом Інтернету на дитину, але багато хто й замислюється про загрозу інформації:
64% - батьки вільно дозволяють користуватися Інтернетом;
24% - батьки встановлюють часові заборони та слідкують, на які сайти заходять діти;
28% - батьки намагаються дотримуватися правил користування мережею;
63% - батьки не мають потрібної інформації про те, як захистити свою дитину від загрози в Інтернеті [3].
Але ж треба пам’ятати батькам: ніхто не захистить ваших дітей краще, ніж ви самі. Тому, батьки, будь ласка, будьте уважними!
Пам’ятайте, що сидячи за комп’ютером чи телевізором, читаючи журнали, і навіть, слухаючи музику, дитина підпадає під жорстокий інформаційний тиск. Не соромтеся вчити його добру та постійно говорити про високе. Це не є модним, але треба говорити дитині, що є добре, а що погане. Адже основа нашого життя – це наші вчинки, бо самі розмови не є головним показником вирішення проблем. Слідкуйте за собою, за колом спілкування вашої дитини.
Виростити здорову особистість зараз дуже важко, але ви є Батьками і це, в першу чергу, Ваш обов’язок.
Опитування у 25 країнах, проведених у рамках дослідницького проекту European Union Kids Online при фінансуванні за програмою Європейської Комісії з підвищення безпеки Інтернету, показує, що діти найчастіше використовують Інтернет для:
92% - виконання домашніх завдань;
83% - ігри;
75% - перегляд відео;
71% - спілкування у соціальних мережах;
59% - мають особистий профіль (28% - 9-10 років) [4].
Дослідники, що займаються цією проблемою, сходяться на думці, що для попередження ризиків та підвищення психологічної безпеки підлітків в онлайн-середовищі необхідні наступні кроки:
- гласність, широке обговорення проблеми онлайн-безпеки підлітків у ЗМІ та на державному рівні;
- об'єднання зусиль всіх членів інтернет-спільноти як творців сервісів і розробників програмних продуктів, так і простих користувачів;
- розроблення та впровадження програм з формування навичок безпечної поведінки в мережі для школярів;
- продовження наукових досліджень з проблеми [3].
Ми повинні навчити дітей користуватися Інтернетом поступово та використати всі методи і прийоми для правильного поводження у віртуальному середовищі та формувати вміння захистити себе від небезпеки в ньому.
Наша головна мета полягає в тому, щоб діти зрозуміли важливість дотримання вимог «етики у мережі», а для цього треба привчити їх до принципу «перш ніж скористатися мишею, подумай».
Працюючи разом з дітьми, прислухаючись до їхніх потреб і вивчаючи їх досвід, ми можемо створити таке середовище, в якому вони зможуть використовувати максимум можливостей, пропонованих Інтернетом, але при цьому діяти відповідально і безпечно. У той же час, подібне середовище може допомогти дітям, які використовують Інтернет для скоєння «поганих вчинків», зрозуміти справжні наслідки своїх дій на більш вразливих суб'єктах.
Як виявилося, знайти статті з приводу позитивного відношення до Інтернету для дитини важко, але, на мою думку, основна позитивна сторона Інтернету – це доступ до різнобічної інформації, можливість оперативно її відшукати, використати для виконання домашніх завдань учнями. Також це можливість для дитини об’єднатися у соціальних мережах для спілкування за інтересами, організації дистанційного навчання (онлайн навчання), можливість завжди залишатися на зв’язку з друзями, близькими, незважаючи на відстань, обмінюватися інформацією, постійно дізнаватися щось нове від різних людей. Для дітей з обмеженими можливостями Інтернет пропонує широке коло для спілкування та творчості.
Проте, максимальна користь, яка може бути отримана дитиною завдяки можливостям Інтернету, може бути досягнута тільки при дотриманні неухильному правил безпечної поведінки в кіберпросторі, прищепити які – святий обов'язок батьків та вчителів.
Список використаних джерел:
1.nadyas15.blogspot.com/p/blog-page_2.html
2.www.refine.org.ua › Комп'ютерні науки
3.iuliania@gmail.com
4.www.internetsociety.org/.../bp-childrenandtheinternet-20129017-en_RU....
Комментариев нет:
Отправить комментарий